Сайт в режимі тестування та наповнення. Стара версія доступна за посиланням: old.shostka-rada.gov.ua

Житлова політика

До уваги мешканців міста!

Оформити заяву на отримання житла можна за спеціальною інструкцією.

Інструкція

Заявник, який потребує поліпшення житлових умов і має намір стати на облік,потребуючих поліпшення  житлових  умов, надсилає до сектору обліку та розподілу житла Шосткинської міської ради на електронну адресу :   uristvyk@ukr.net

   заяву про взяття на квартирний облік  у довільній формі.

До заяви додаються відскановані матеріали(перелік орієнтовний):

– паспортів та ідентифікаційних кодів заявника та на повнолітніх членів сім’ї;

– свідоцтв про одруження, про розлучення, про народження дітей;

– довідки з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію

– довідки з місця роботи ;

– клопотання з місця роботи про надання житлової площі;

– акту обстеження житлових умов заявника;

– довідки про наявність або відсутність у власності житла на всіх членів сім’ї;

– якщо квартира приватизована – копії правовстановлюючих документів на житло (свідоцтво про право власності, договір купівлі – продажу, тощо)

– договору піднайму жилого приміщення між основним наймачем і піднаймачем;

– наявність пільги заявника та членів сім’ї (копії довідок: дитина-сирота, одинока мати, багатодітна, інвалід, інвалід ВВВ, учасник бойових дій, ліквідатор ЧАЄС та інше;

– у необхідних випадках до заяви додаються також медичний висновок(ЛКК), довідка про невідповідність жилого приміщення встановленим санітарним вимогам,  інші.

*Примітка

Про отримання результатів розгляду електронного звернення заявник буде повідомлений листом на електронну адресу.

За більш детальною інформацією Ви можете звернутися за телефоном (05449) 2 15 07 або за адресою: 41100 м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 14 сектор обліку та розподілу житла Шосткинської міської ради (каб № 44)

Хто має право на отримання житла з державного і громадського фондів

Відповідно до ст.31 Житлового кодексу України таким право наділені громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Водночас скористатися цим правом вони можуть лише після досягнення 18 років. І лише ті, що одружилися або влаштовувалися на роботу у передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, мають таке право з часу одруження або влаштування на роботу.

Неповнолітні (віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників (ст.32 Житлового кодексу).

Кого і коли визнають особою, яка потребує поліпшення житлових умов

Такими визнають осіб, які:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначений виконавчими комітетами обласних, Київською та Севастопольською міською радою разом з радами профспілок. Потрібно зазначити, що на сьогодні функції таких органів виконують Рада міністрів АРК, обласні державні адміністрації, Київська і Севастопольська державні адміністрації.

2) проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї. Перелік зазначених захворювань затверджено у додатку 1 до Наказу МЗ УССР від 08.02.85 № 52;

4) проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім’ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).

Тими, що потребують поліпшення житлових умов визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (стаття 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, “За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР” усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Хто веде облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов

Це роблять виконавчі комітети органів місцевого самоврядування по місцю реєстрації громадянина.

Також облік можуть вести і по місцю праці, але у випадку якщо підприємство, установа, організація мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або приймають дольову участь в житловому будівництві. Водночас при бажанні такі особи можуть ставати на квартирний облік і по місцю проживання.

Де і як стати на облік

Громадян беруть на облік, як тих, хто потребує поліпшення житлових умов:

1)      По місцю проживання – виконавчий комітет органу місцевого самоврядування при участі громадської комісії з житлових питань, яка створюється при такому виконавчому комітетові;  

2)      По місцю роботи – за загальним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про встановлення на облік громадянина, як такого, що потребує покращення житлових умов затверджує виконавчий комітет місцевої ради.

Чи може пенсіонер, який вийшов на пенсію з певного підприємства, стати на облік на цьому підприємстві, як особа, яка потребує покращення житлових умов

Так, може. Відповідно до ст.37 Житлового кодексу особи, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв’язку з виходом на пенсію, ставлять на облік так само як і тих хто безпосередньо працює на підприємстві.

Підстави зняття з квартирного обліку

Відповідно до ст. 40 Житлового кодексу громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання жилого приміщення. Разом з тим, є підстави, коли це може відбутися раніше:

1)      Відбулося поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

2)      Громадянин виїхав  на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

3)      Були припинені  трудові відносини з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством;

4)      громадянина засудили до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;

5)      у разі подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.

Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

Що відбувається з чергою померлого громадянина, який знаходився на обліку

У такому випадку право подальшого перебування на обліку зберігається за членами його сім’ї. Таке ж право зберігається за членами Сіма громадянина, який знаходиться на обліку, який знаходився на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради і був знятий з обліку на підставах вказаних у п. 2 і п.4 попереднього питання про підстави зняття з квартирного обліку.

Чи можуть отримати житло від держави особи, які не перебувають на обліку, як ті, що потребують покращення житлових умов

Відповідно до ст. 42 Житлового кодексу жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Водночас є певні виключення.  До таких відносять ситуації коли:

1)      особа мають право на позачергове забезпечення житлом відповідно до ст.46 Житлового кодексу;

2)      в квартирі, в якій проживають два або більше наймачів, звільнилось неізольоване житлове приміщення (воно надається наймачу сусіднього приміщення);

3)      ізольоване житлове приміщення, звільняється у квартирі, в якій проживають два або більше наймачів, за проханням наймача, який проживає в цій квартирі і потребує покращення житлових умов, надається йому. При відсутності такого наймача приміщення дають іншому наймачу, який проживає в тій же квартирі;

4)      наймач, який займає житлову площу, яка є більшою встановлених норм, з погодженням членів сім’ї вимагає від виконавчого комітету або від підприємства (в залежності від належності житлового будинку) надати йому у встановленому порядку житлове приміщення меншого розміру замість того, яке він займає зараз.

5)      Наймачу і членам його родини з їх згоди і з згоди наймодавця надано в постійне користування інше житлове приміщення замість надання житлового приміщення на час проведення капітального ремонту житлового будинку;

6)      Житлове приміщення, яке займають наймач і члени його сім’ї, в результаті капітального ремонту не може бути збережено або суттєво збільшиться, і у наймача виникне надлишок житлової площі. В цьому випадку їм має бути надано інше житлове приміщення до початку капітального ремонту. Сюди ж потрапляють випадки, коли в результаті капітального ремонту житлове приміщення суттєво зменшиться. І за вимогою наймача йому і членам його родини має бути надано інше житло до початку капітального ремонту;

7)      Громадян виселяють з житлового будинку державного і громадського житлового фонду з наданням іншого житлового приміщення у зв’язку із тим, що будинок, в якому знаходиться житлове приміщення підлягає зносу; будинку (житловому приміщенню загрожує обвал  або він підлягає переобладнанню в нежитловий;

8)      Офіцерів, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби Збройних Сил СРСР і прирівняних до них осіб, звільнених з дійсної військової служби у відставку або в запас, а також осіб, які проживають разом з ними, виселяють з займаних ними жилих приміщень у військових містечках з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення. Це стосується виселення з військових містечок осіб, які втратили зв’язок з Збройними Силами;

9)      З наданням іншого житлового приміщення виселяють:

–          робітників і службовців (разом з проживаючими з ними особами), що припинили трудові відносини з підприємствами, установами, організаціями найважливіших галузей народного господарства, які надали жиле приміщення, у зв’язку із звільненням за власним бажанням без поважних причин, або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину.

–          громадян, які одержали жилі приміщення в будинках колгоспів, якщо вони виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням;

–          громадян, позбавлених батьківських прав, якщо вони проживають спільно з дітьми, відносно яких позбавлені батьківських прав.

Які є норми житлової площі

Існуюча норма житлової площі в Україні складає  13,65 кв.м. на одну особу (ст. 47 Житловий кодекс).

Відповідно до ст.48 Житлового кодексу житлове приміщення може бути надано із перевищенням норми жилої площі, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру) або призначене для осіб різної статі.

Також у Житловому кодексі (ст. 49) передбачені випадки надання житла понад норму для окремих категорій громадян.  Надання додаткового житла відбувається у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. При цьому Житловий кодекс визначає, що громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшено.

Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними щодо квартирного обліку:

Житловий кодексhttp://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=5464-10&p=1295457165435519

Постанова Ради міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 р. N 470http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=470-84-%EF&p=1295457165435519

Підстави за яких Ви можете стати   на квартирний облік

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

    1) забезпечені жилою площею нижче за рівень,  що визначається   виконавчими комітетами  обласних,  Київської  і   Севастопольської міських Рад  народних  депутатів  разом  з радами профспілок.  По нашому місту він складає менше 6кв.м житлової площі на 1людину.

    2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і  технічним  вимогам.  Перелік  випадків,  коли   жилі будинки (жилі  приміщення)  вважаються такими,  що не відповідають санітарним і   технічним   вимогам,   визначається   Міністерством житлово-комунального господарства   УРСР,   Міністерством  охорони здоров’я УРСР і Держбудом УРСР;

     3) які  хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі  або  в одній кімнаті   з   членами   своєї   сім’ї.   Перелік  зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров’я УРСР  за погодженням з   Українською   республіканською  радою  професійних спілок. Порядок  видачі  медичних  висновків   зазначеним   хворим встановлюється Міністерством охорони здоров’я УРСР;

     4) які проживають за договором піднайму жилого  приміщення  в будинках державного   або   громадського  житлового  фонду  чи  за договором найму жилого приміщення в  будинках  житлово-будівельних кооперативів;

      5) які  проживають  не  менше  5  років  за  договором  найму (оренди) в будинках (квартирах),  що належать громадянам на  праві приватної власності;

      6) які проживають у гуртожитках;

      7) які  проживають  в  одній  кімнаті  по дві і більше сім’ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі  старші за 9 років,  крім подружжя (в  тому  числі  якщо  займане  ними  жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);

      8)  внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно  до  пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю  внаслідок  війни,  визначені в пунктах 10-14 частини другої  статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені    абзацами    четвертим   –   восьмим,   чотирнадцятим, шістнадцятим  –  двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України “Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх соціального захисту”

війни;  працівники,  які  тривалий  час  сумлінно  пропрацювали на одному підприємстві,  в  установі,  організації.