Останнім часом до нас звертаються сільгоспвиробники зерна та насіння з питанням щодо умов проведення знезараження (фумігації) зерна під час його зберігання і відвантаження, з метою уникнення зараження шкідниками хлібних запасів.
В попередніх наших статтях ми розповідали про нехімічні умови, які стримують розвиток шкідливих організмів. Сьогодні зупинимось на основних небезпечних шкідниках, які можуть розвиватись у складах та порядку проведення знезараження у разі необхідності. Під час зберігання можна втратити великий відсоток зерна. Причиною може стати зараження зерна , зерносховищ , обладнання та за рахунок порушень умов зберігання партій зерна. Перш за все, це виникнення очагів самозігрівання і відпотівання зерна , та за рахунок розвитку шкідників хлібних запасів. Найпоширенішими та найнебезпечнішими шкідниками зерна та зернової продукції є комірний довгоносик, великий та малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильник, рудий борошноїд, зернова міль, різноманітні кліщі, а також миші та пацюки. Всі ці шкідники – це справжнє лихо для зерна і продуктів його переробки, що зберігаються. . Маючи високу потенційну здатність до розмноження, вони за тривалого зберігання зернопродуктів і сприятливих умов можуть накопичуватись у значній кількості. Науковці дослідили, що в лабораторних умовах дві пари жуків комірного і рисового довгоносиків у зерні пшениці за дев’ять місяців розвитку дають потомство, відповідно 6211 і 7978 особин.
Тому необхідно застосовувати захисні заходи знезараження , а саме: біологічні , фізико-механічні методи або хімічні . Крім знезараження партій зерна, слід особливу увагу звернути на важкодоступні місця, в яких можуть знаходиться шкідники хлібних запасів : верхні та нижні галереї, приямки норій, завальні ями, вентиляційні канали. Очищенню підлягає також прилегла територія та техніка для обробки і переміщення зерна.
Найрадикальнішим знищувальним заходом боротьби зі шкідниками зернових запасів продовжує залишатись хімічна дезінсекція зерна: волога, аерозольна, газова (фумігація). Хімічну обробку виконують за спеціальною інструкцією та проводять організації, які мають допуски та посвідчення на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами.
Вологий та аерозольний способи боротьби з комірними шкідниками ефективні для обробки вільних складських помешкань і прилеглих територій. Для цього використовують фосфорорганічні й піретроїдні інсектициди (Актеллік 500 ЕС, КЕ, Актуал КЕ, Делік 5, КР, Карате 050 ЕС, к.е., К-Обіоль 25 ЕС, КЕ, Пірігрен 50, ХТ та інші), з нормами застосування та термінам обробки згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Але слід зазначити, фумігація зерна є найефективнішою. Для її проведення застосовують фуміганти на основі фосфіду алюмінію (Алфос ТБ, Фосфір ТБ, Фостоксин); таблетки на основі фосфіду магнію (Дегеш Плейтс, Магтоксин).
Перед фумігацією потрібно ретельно загерметизувати приміщення, а фумігацію проводити із залученням тільки спеціальних загонів, які мають дозвіл і відповідне обладнання. Дезактивація становить порівняно короткий період – до 10 діб із початку обробки.
Ефективність і своєчасність усіх методів боротьби з шкідниками зернових запасів значною мірою залежить від контролю за рівнем зараження. Інтервал перевірки встановлюють виходячи з температури і вологості зерна, його призначення, умов збереження з урахуванням терміну прихованого зараження по кожному виду шкідника.
При зберіганні насіння в мішках перевірку на зараженість шкідниками виконують один раз у 30 днів узимку і через кожні 15 днів улітку. Аналіз на зараженість проводять згідно з нормативними методами і стандартами. Зазначені аналізи можна провести як самостійно, так і відправивши зразки на встановлення фітосанітарного стану до Сумської
фітосанітарної лабораторії.
Сергій АВРАМЕНКО – Державний фітосанітарний інспектор