ВОГОНЬ НАШОЇ ПАМ’ЯТІ – НЕЗГАСИМИЙ

Летять роки. Змінюються покоління. Гримлять весняні грози, і оживає, оновлюється умита дощем земля, повниться шелестом першого листя, радіє пісні жайворонка в бездонній синяві неба… Усе це було, є і буде.

А тієї весни сорок п’ятого, як згадують наші батьки-ветерани, вони, затамувавши подих, уперше за багато, нескінченно довгих років вслуховувалися в тишу. Вона була незвично дзвенячою, приголомшуючою. Бо увібрала в себе німий крик мільйонів жертв, якими заплатило людство за кривавий розгул фашизму.

У ту незабутню весну сорок п’ятого у знівечену Європу прийшов Мир. Прийшов не сам по собі, а на почорнілих від землі і порохового гару долонях, що потріскалися від ратної праці. Як трепетний, але негасимий вогонь людського духу приніс його світові Радянський Воїн.

Шістдесят п’ятий раз приходить на нашу землю День Великої Перемоги – свято радості і скорботи, свято «зі сльозами на очах». Ми знаємо, одягаючи цього дня свої бойові і трудові нагороди, ветерани згадують юність, опалену війною, торкаються тих душевних схованок, де зберігається найдорожче – пам’ять «о друзьях-товарищах», пам’ять про однополчан, які назавжди залишились двадцятилітніми…
   
Згадуйте, дорогі фронтовики, і знову й знову розповідайте про них онукам-правнукам. Нехай вони і їх діти, і діти їх дітей знають, якою дорогою ціною був переможений фашизм. Хай знають, що ваш масовий героїзм на фронтах, окупованих територіях і в тилу став тим узагальнюючим чинником, завдяки якому вистояла Москва, а від Сталінграда фашистський звір почав відповзати у власне лігво і був наголову розгромлений.
І за це низький уклін вам, ветерани. Честь і слава вам, дорогі Переможці! Синівська дяка вам за Подвиг, звершений у годину лихоліття і в повоєнний час на трудовому фронті.

Залишаючись завжди перед вами у неоплатному боргу, ми вважаємо справою своєї честі зробити все для того, щоб полегшити вашу старість, щоб життя у нашому місті проходило під знаком єдності, оптимізму і дружної, ефективної роботи.
Здоров’я вам, сімейного затишку, шани і поваги оточуючих вас людей!
Хай всіх нас, шановні земляки, надихає приклад Переможців, учасників післявоєнного відновлення народного господарства – усіх, хто відстояв нашу землю,  підняв з руїн та попелищ і залишив нам у спадок.

Продовжимо і примножимо святі і великі їхні справи!