26 травня 2012 року виповнюється 125 років від дня народження Сидора Артемовича Ковпака, одного з організаторів і керівників партизанського руху на тимчасово окупованій фашистами території України, генерал-майора (1943 р.), двічі Героя Радянського Союзу (1942 р., 1944 р.), заступника Голови Президії Верховної Ради УРСР у 1947-1967 рр.
Сидір Артемович Ковпак народився у селі Котельва на Полтавщині в бідній селянській сім’ї. Трудове життя розпочав з одинадцяти років.
Він був учасником Першої світової війни, нагороджений двома Георгіївськими хрестами. У період вторгнення в Україну австро-німецьких військ організував і очолив у селі Котельва партизанський загін, який у 1919 р. увійшов до складу Червоної Армії. З того ж часу – член Комуністичної партії.
У лавах Чапаєвської дивізії воював на Східному і Південному фронтах. Працював на радянській та господарській роботі в Запорізькій, Херсонській та Дніпропетровській областях.
З жовтня 1935 р. Сидір Артемович очолював Путивльський районний шляховий відділ, з грудня 1939 р. – Путивльську міську раду в Сумській області.
У серпні 1941 р. за партійним дорученням очолив один із партизанських загонів, а після його об’єднання із загоном Руднєва С.В., став командиром Путивльського партизанського загону, реорганізованого в 1942 р. в Сумське партизанське з’єднання. Під командуванням Сидора Артемовича з’єднання здійснило восени 1942 р. і влітку 1943 р. два загальновідомих рейди тилами фашистів: один – перехід з території Сумської області на правий берег Дніпра, другий – в Прикарпатську Україну (Івано-Франківська область).
Наприкінці 1943 р., з огляду на стан здоров’я, він був відкликаний в тил, працював членом Верховного Суду УРСР. А з 1947 р. по 1967 р. був заступником Голови Президії Верховної Ради УРСР.
Сидір Артемович Ковпак – нагороджений чотирма орденами Леніна, орденами Червоного прапора, Суворова І ступеня, Богдана Хмельницького І ступеня, багатьма медалями, а також орденами і медалями Чехословаччини, Польщі, Угорщини. Все життя користувався незаперечним авторитетом і повагою серед колишніх партизан, написав книгу спогадів «Від Путивля до Карпат». Його ім’я і досвід організації партизанської боротьби широко відомі навіть за межами України.
Помер 11 грудня 1967 р., похований на Байковому кладовищі в Києві.
Відзначення на державному рівні 125-річчя з дня народження Сидора Артемовича Ковпака стане подякою за його вклад у Перемогу над фашизмом у Великій Вітчизняній війні та вагомим внеском у патріотичне виховання громадян України і, насамперед, молоді.