Управління с питань НС інформує Правила поведінки при виявленні розливу ртуті

Правила поведінки при виявленні розливу ртуті

 

 

Пам’ятка  для  населення

Ртуть — метал сріблясто-білого кольору. Через свої фізичні властивості металева ртуть при її проливанні розбивається на дрібні краплі і розсіюється по приміщенню, легко проникаючи в тріщини підлоги, стін, меблів, підпільний простір і т.д. Поступово випаровуючись, вона отруює повітря в приміщенні. Пари ртуті дуже токсичні, мають властивість накопичуватися в організмі.

 

ЯКЩО В ПРИМІЩЕННІ РОЗБИВСЯ РТУТНИЙ ГРАДУСНИК:

• виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;
• відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;
• ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
• захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою або респіратором;
• підготуйте необхідні для збору ртуті «підручні» засоби:
  • скляну банку (200-500 мл) зі щільною кришкою для збору та зберігання залишків термометра, зібраної ртуті та забруднених матеріалів;
  • поліетиленові пакети для можливо забруднених речей;
  • велику голку («циганську») або в’язальну спицю, піпетку, гумову грушу, пластилін, пензлик, медичний шприц (20 мл) з товстою голкою;
  • вату медичну, лейкопластир, 2 аркуші щільного паперу, ганчірки;
  • одноразові гумові рукавички;
  • бахіли або звичайні поліетиленові пакети, щоб одягнути на ноги;
  • лампу настільну з подовжувачем;
  • якщо є, то розчин перманганату калію («марганцівка»).
  • розбитий термометр поміщаємо в скляну банку, наповнену водою, або розчином перманганату калію;
  • п
  • риступаємо до демеркурізації:

 

1.Механічний спосіб збору кульок ртуті

 

Не можна використовувати для збору ртуті побутовий пилосос, тому що після цієї процедури він буде забруднений ртуттю і для подальшого використання непридатний.

Перш за все, необхідно ретельно переглянути речі та поверхні, на які б могли потрапити кульки ртуті.

Дуже зручно користуватися настільною лампою для підсвітки, яка дає можливість побачити навіть невеличкі кульки ртуті.

Якщо виявили забруднені ртуттю речі, їх необхідно покласти в поліетиленовий пакет.

При ретельному огляді підлоги, особливо паркетної дошки, необхідно окреслити крейдою або олівцем ті місця, де знайдені кульки ртуті. Намагатися не наступати на забруднені місця, щоб не розносити ртуть підлогою.

Починати збирання ртуті потрібно від периферії до центру приміщення, спочатку збирають великі кульки. Дрібні кульки, розташовані поруч, можна «підкочувати» одну до одної, вони з’єднуються і це спрощує збір ртуті. Для цього використовують аркуш щільного паперу, зігнутий з однієї сторони. Щоб «закотити» кульки ртуті на аркуш паперу, використовують або «циганську» голку, або в’язальну спицю. Робота дуже кропітка, бо кульки ртуті «живі» і не завжди «погоджуються» котитися на папір.

Щоб зібрати найдрібніші кульки ртуті, використовують лейкопластир, гумову грушу, піпетку, вату, змочену водою, пластилін, скотч.

Деякі кульки зі щілин паркету можна дістати голкою, в’язальною спицею, обмотаною ватою, змоченою водою чи розчином «Білизни» або за допомогою шприца на 20 мл з товстою голкою.

 

Зібрану ртуть з підручними матеріалами поміщаємо в скляну банку, заливаємо водою, або розчином перманганату калію,щільно закриваємо кришкою і ставимо на балкон, у підвал тощо.

Коли всі кульки ртуті зібрані, необхідно розпочати другу стадію робіт.

 

2. Хімічна демеркурізація

 

Для одноразової обробки рекомендується приготувати 1л демеркурізаційного розчину (знезаражуючого), для чого в банку налити воду і додати декілька кристаликів (приблизно 1 чайну ложку) перманганату калію до темно-бурого, майже непрозорого стану. Додати на один літр розчину столову ложку солі і будь-якої кислоти (столову ложку оцтової есенції або 0,5 чайної ложки лимонної кислоти). Все це ретельно перемішати. Одягнути гумові рукавички і розчином обробляти ті місця, де знаходилась ртуть. Особливу увагу приділяти щілинам. Розчин необхідно залишити як мінімум на 6-8 годин, періодично добавляти розчин на забруднену поверхню. Розчин перманганату калію застосовується з розрахунку 0,4-1 л на 1 м²  поверхні, яка обробляється.

 

Цей метод обробки має декілька негативних моментів:

• перманганат калію («марганцівка») в аптеці не купиш;
• після обробки на поверхні залишаються стійкі плями.

 

Альтернатива попередньому методу – обробка місць розливу ртуті 20% розчином хлорного вапна (як варіант підійде «Білизна»). Обробляти місце розливу ртуті необхідно нерозбавленою«Білизною», використовуючи захисні засоби (гумові рукавиці, маску, респіратор). Експозиція (тривалість контакту «Білизни» із забрудненою поверхнею), як і при попередньому методі – 6-8 годин. З метою підвищення ефективності демеркурізації, рекомендується використовувати засоби розпилення демеркурізаційних розчинів (пульверизатори).

 

Наступний етап хімічної демеркуризації – ретельне миття підлоги, стін, меблів мильно-содовим розчином – 4% розчин мила в 5% водному розчині соди (40 г господарського мила + 50 г кальцинованої соди на 1 літр води) температура 70-80° С (як варіант – звичайний пральний порошок).

Для миття підлоги, стін, меблів використовуються ганчірки тільки одноразово, які після миття потрібно складати в поліетиленовий пакет для утилізації.

• Зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох – п’яти діб;

утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не вище 18-20⁰С. З підвищенням температури випаровування ртуті посилюється.

• вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

 

Що не варто робити:

 

1. Не можна викидати розбитий термометр у сміттєпровід. Випарувалися там два грами ртуті здатні забруднити шість тисяч кубометрів повітря. 
2. Не можна підмітати ртуть віником: жорсткі лозини тільки размельчат отруйні кульки в дрібний ртутний пил. 
3. Не можна збирати ртуть за допомогою пилососа: продуваєме повітря полегшує випаровування рідкого металу. До того ж, пилосос доведеться викинути. 
4. Ні в якому разі не можна створювати протяг до того, як ви зібрали ртуть, інакше блискучі кульки розлетяться по всій кімнаті. 
5. Не можна прати одяг і взуття, які контактували з ртуттю, в пральній машині. За можливості – цей одяг краще викинути. 
6. Не можна спускати ртуть у каналізацію. Вона має властивість осідати в каналізаційних трубах. До речі, витягти ртуть з каналізації – неймовірно складно.