Засіяти, обробити та зібрати зернові – це ще не все. Найбільш важким завданням виявляється зберегти на зерносховищі чи складі вже зібрану продукцію. Адже під час зберігання можна втратити до 100% врожаю. Причиною може стати неякісна підготовка зерносховища до зберігання. Перш за все, це можуть бути шкідники хлібних запасів. Через наявність шкідників у запасах – істотно знижуються харчові, фуражні та посівні якості зерна. Шкідливі комірні комахи – це справжнє лихо для зерна, що зберігається. Маючи високу потенційну здатність до розмноження, вони за тривалого зберігання зернопродуктів і сприятливих для їхнього розвитку умов можуть накопичитись у значній кількості. Найпоширеніші та найнебезпечніші шкідники зерна та зернової продукції в Україні комірний і рисовий довгоносики, великий і малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильщик, рудий коротковусий і суринамський борошноїди, зернова міль, млинова та південна комірна вогнівки, борошняний кліщ та ін. Значна кількість видів комірних шкідників (рисовий довгоносик, зернова міль) потрапляє до комори із зерном, яке заражується вже в полях чи під час обмолоту та на токах, а також через одяг, взуття робітників чи гризунами і птахами. Основна маса шкідників накопичується в місцях постійного зберігання хлібних запасів. Так, довгоносик комірний (Sitophilusgranaries) живе й розвивається виключно в сховищах. Жук з родини трубконосиків, комаха шкідник, яка завдає великої шкоди запасам зерна. Цей шкідник розповсюджений всюди та заноситься в різні місця разом з зерном. Розвиток їх від яйця до дорослої особини відбувається в середині зернини. Оптимальним для життєдіяльності комірного довгоносика є температура 21-25 ͦ С і вологість зерна 15-16 %. Зниження температури до 12 ͦ С стримує розвиток шкідників. При температурі нижчій за 13 ͦ С і вищій за 35 ͦ С, жуки не відкладають яєць. У зерні вологістю 10-11% довгоносики не розвиваються. Гине комірний довгоносик під дією прямих сонячних променів, не терпить запаху скипидару, нафталіну, часнику, конопель, а також повітряних протягів. Жуки охоче живуть у теплих ділянках зернового насипу. Під водою вони залишаються живими протягом 10-12 діб, без їжі можуть існувати досить довго, і впадають в сплячку на 2-3 роки.
Погризене та пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що проростаючи псують його, виділяючи при цьому шкідливі речовини. Ці гриби насамперед представники року Fusarium, спричиняють отруєння – мікотоксикози людей і тварин. Тому не можна використовувати зіпсоване зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі. З такого зерна не буде якісного борошна та доброго хліба. Також значної шкоди завдають комірні шкідники насіннєвому матеріалу, знижуючи його кондиційні показники. Так, пошкоджене насіння пшениці та кукурудзи може втратити 27–75% схожості.
Для боротьби з шкідниками запасів застосовують систему профілактичних (запобіжних) і знищувальних заходів. До профілактичних заходів належать: роботи з підготовки зерносховищ та операції, що виконують із зерном; очищення, сушіння, охолодження, вентилювання приміщення. До знищувальних відносять: біологічні методи; фізико-механічні методи; хімічні методи. В зимовий період надійним способом обмеження чисельності шкідників є проморожування зерна. При цьому слід враховувати їх стійкість до низьких температур. Більшість комах за температури нижче –15 градусів гинуть протягом доби. Особливу увагу слід приділити ретельній підготовці складських приміщень до засипання зерна нового врожаю. Зерносховища потрібно звільнити від зерна, що в ньому зберігалося, й зернових відходів, сміття; очистити місця, де оселяються й розмножуються комірні шкідники (підлога, стіни, опорні стовпи, балки, кутки, пази, щілини, підпілля, тара, інвентар, обладнання), та при складську територію. Зметені зразки треба перевірити на наявність шкідників, щоб правильно визначитися з дезінфекцією. Зібране сміття вивезти й знищити. Приміщення складів провітрити, просушити, побілити розчином хлорного вапна та провести дезінфекцію. Знезараження порожніх зерносховищ хімічними препаратами – це одночасно профілактичний захід (зерна в складі немає) і винищувальний (знешкодження шкідників, які оселилися в приміщенні, обладнанні та на при складській території). Дезінфекцію порожніх складів здійснюють вологим способом, з допомогою фумігації та аерозольною обробкою. В зерносховищах, де виявлено довгоносиків, хрущаків, зерновий шашіль та інших небезпечних і стійких проти інсектицидів шкідників, слід провести фумігацію або аерозольну обробку. Вчасне обстеження зерносховищ та своєчасно проведені профілактичні заходи можуть вберегти зернопродукцію від пошкодження. Зерносховища обстежують двічі на рік. Перший раз у травні, у період підвищення активності комах та в липні перед завантаженням зерна нового врожаю. Зернопродукти, які зберігаються протягом тривалого часу, потрібно обслідувати регулярно.
Сергій Авраменко, державний фітосанітарний інспектор.