2 червня 2011 року Верховна Рада ухвалила Закон України “Про безоплатну правову допомогу”.
Закон визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави і порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
Згідно із законом, правова допомога – це допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів державного бюджету місцевих бюджетів та інших джерел.
Безоплатна первинна правова допомога – це вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їхньої реалізації, відновлення у випадку їхнього порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Передбачено, що безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг надання правової інформації: надання консультацій і роз´яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру).
Право на безоплатну первинну правову допомогу, згідно з Конституцією та цим законом, мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є: органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування; фізичні та юридичні особи приватного права; спеціалізовані установи.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов´язані проводити особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, з питань, що належать до компетенції відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.
Графік прийому громадян, які потребують надання безоплатної первинної правової допомоги >>>