Надання податкових соціальних пільг передбачено статтею 169 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ з урахуванням норм платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 % суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, для такого платника податку, який є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства.
Відповідно до підпункту «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 200 % суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, який є, зокрема, інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Розділом XIX ПКУ встановлено, що до 31.12.2015 для цілей застосування підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.