20 червня 2011 року у приміщенні виконкому Шосткинської міської ради під головуванням міського голови М.П. Ноги відбулась апаратна нарада, на якій було розглянуто питання про «Стан кадрового забезпечення навчальних закладів міста та перспективи розвитку кадрового потенціалу». Як повідомила начальник управління освіти міської ради Наймитенко А.М., якість освіти – це кадровий потенціал, його професіоналізм, творчість, бажання і спроможність сприймати та впроваджувати нові педагогічні технології в навчально-виховний процес. Прослідковується поступове стабільне зростання професійного та освітнього рівнів педагогічних працівників дошкільних і загальноосвітніх, навчальних закладів. Наведені цифрові показники про це свідчать:
Освітній рівень педагогів.
2010 рік:
– освітній рівень вчителів – 98,5% від загальної кількості працюючих мають відповідну фахову вищу освіту;
– освітній рівень вихователів – 61,6% від загальної кількості працюючих мають відповідну фахову вищу освіту;
2009рік:
– освітній рівень вчителів – 98% від загальної кількості працюючих мають відповідну фахову вищу освіту;
– освітній рівень вихователів – 59,6% від загальної кількості працюючих мають відповідну фахову вищу освіту;
2008 рік:
– освітній рівень вчителів – 95,8 % від загальної кількості працюючих мають відповідну фахову вищу освіту;
– освітній рівень вихователів – 60% від загальної кількості працюючих мають відповідну фахову вищу освіту.
Рівень кваліфікації педагогів.
2010 рік:
– першу та вищу кваліфікаційну категорію мають – 381 вчитель (75,4% )
– першу та вищу кваліфікаційну категорію мають – 70 вихователів (31%)
2009рік:
– першу та вищу кваліфікаційну категорію мають – 387 вчителів (77,4% )
– першу та вищу кваліфікаційну категорію мають – 90 вихователів (30% )
2008 рік:
– першу та вищу кваліфікаційну категорію мають – 392 вчителя (74,2% )
– першу та вищу кваліфікаційну категорію мають – 70 вихователів (28,7% )
Віковий склад педагогів.
Вчителів, які мають вік пошуку себе, як учителя, вік оволодіння професією, нагромадження досвіду і вдосконалення, а саме до 30-ти років та від 30 до 40 років – осіб у цьому віці у школах – 86, що становить 18,0%, Серед вихователів ДНЗ кількість осіб відповідного віку – 126, що становить 42,7% (2008: до 30, 30-40-вчителів- 131(24,6%), вихователів – 151 (49,8%)) (2009: до 30, 30-40-вчителів -110 (20,5), вихователів – 133 (44,3%).
40-50 років – вік вдосконалення кваліфікації, самовираження як фахівця. Осіб такого віку у школах – 180 чол. (37,6%).
Серед вихователів ДНЗ кількість осіб відповідного віку -125 чол. (42,4%).
(2008 : вчителів – 162, (35,5 %), вихователів – 121 (42,4);
(2009: вчителів – 176, (36,1 %), вихователів – 119 (41,1%).
Кількість вчителів, які мають вік 50-55 років і більше становить 183 особи (38,2%).
Кількість вихователів відповідного віку – 44 особи (15,1 %);
(2008: 50-55 років і більш – 94 (17,7% ), вихователів – 29 (9,5%);
(2009: 50-55 років і більше – 16 (3%), вихователів – 33(11%).
Аналіз вікового складу педагогічних працівників показав, найбільшим є відсоток педагогів, які мають вік понад 50 років. Стосовно керівного складу, картина складається таким чином, що віковий склад такої категорії – це переважна більшість осіб, яким виповнилося понад 55 років у школах та понад 50 років у ДНЗ. Зараз склалася так ситуація, що заміна ідей, технологій, знань відбувається швидше, ніж заміна поколінь. Зазначені показники, вікового складу педагогічних кадрів у нашому місті цьому є твердження і вимагають пошуку джерела поповнення кадрового потенціалу. Сьогодні це випускники ВНЗ. Молоді вчителі – це і проблема і перспектива. Тому, що їх треба багато чому вчити. А перспектива полягає в тому, що суспільство потребує на молодого вчителя. Адже хто , як не він здатен задовольнити виклик суспільства на формування особистості, яка може жити і творити в сучасному світі.
У 2010 році на роботу до шкіл та дошкільних закладів прибуло 25 молодих спеціалістів. З них 15 – прийняті на посаду вихователя дошкільного закладу
Простежується незначна плинність кадрів у навчальних закладах. Звільнилось з роботи за період 2008-2010 років 7 молодих вчителів у зв’язку зі зміною місця проживання, що є природною причиною для цієї категорії педагогічних працівників. Дослідження свідчать, що процес адаптації вчителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений характером допомоги, яку молодий учитель отримує від адміністрації школи.
Аналіз управлінської діяльності керівників навчальних закладів міста спеціалізованої школи №1, ліцею, гімназії, 5,7,12, ДНЗ № 1,5, в яких зосереджена найбільша кількість молодих спеціалістів, свідчить про розуміння ролі сучасного молодого педагога.
Необхідно відзначити суттєву роль психологічної служби в адаптації молодих спеціалістів, працівники якої проводять групові та індивідуальні консультації з питань педагогічного та психологічного супроводу учнів, здійснюють психодіагностику молодих фахівців, надають рекомендації стосовно запобігання низької успішності учнів тощо. Фахівці у світі на сучасному етапі в якості найсерйознішої причини плинності педагогічних кадрів виокремлюють синдром «професійного вигорання», що проявляється в зниженні здатності до конструктивного вирішення проблем, тенденції до відмови їх вирішувати, незадоволеності результатами своєї діяльності.
Отже, протягом останніх трьох років 2008-2010 серед педагогічних працівників, що звільнилися, найбільш питома вага належить вчителям іноземної мови та математики, фізики. Всього звільнено педагогічних працівників шкіл за цей період – 87 осіб. З них вчителів іноземної мови 17 (19,5%), вчителів математики та фізики – 8 (9,4%). За цей же період з посади вихователів дошкільних закладів звільнено 42 особи.
Причиною звільнення більш як 50% педагогічних працівників є вихід на пенсію за вислугою років, що, в певній мірі, і обумовлено зазначеним синдромом «професійного вигорання».
Сьогодення вимагає від педагогів уміння працювати в умовах ринку, розуміти, що тільки високий професіоналізм, творчість, ініціатива допоможуть їм знайти своє місце та самореалізуватися у професії в умовах реформування освіти відповідно до вимог часу.
Підсумовуючи вищезазначене можемо зробити такий висновок, що перспективне планування щодо забезпечення навчальних закладів педагогічними кадрами, перспектива розвитку кадрового потенціалу залишається одним з найважливіших об’єктів управлінської діяльності освітньої галузі міста.