Електромагнітну енергію випромінює не вся базова станція, а лише приймально – передавальні та радіорелейні антени, які для забезпечення більшої зони покриття встановлюються на значній висоті щодо поверхні землі й розташовуються на металевих вежах або наявних спорудах (труби котелень, висотні будівлі тощо). Виходячи з технологічних вимог побудови системи мобільного стільникового зв’язку, антени завжди направлені таким чином, що основна енергія (понад 90%) зосереджена в доволі вузькому “промені” (подібно до світла від ліхтарика), що завжди спрямований у бік від споруди, на якій знаходяться антени базових станцій.
Розташовані поряд житлові будинки не перебувають під впливом випромінювання БС, оскільки “промінь” завжди спрямовується над сусідніми спорудами або між ними з метою забезпечення якісного зв’язку.
На сьогодні виділяють два види впливу електромагнітного випромінювання на організм людини – тепловий та інформаційний. Тепловий – спостерігається при відносно високих рівнях електромагнітного поля та пов’язаний із перетворенням поглинутої електромагнітної енергії в теплову. Зазвичай процеси терморегуляції в оганізмі розсіюють вироблене тепло, помітний нагрів тканин можливий за досить високого рівня напруженості електромагнітного поля.
Інформаційний вид впливу на сьогодні мало вивчений, однак вважається, що він спостерігається при впливі малоінтенсивних рівнів електромагнітного поля. Поняття інформаційного впливу означає формування біологічного ефекту за рахунок енергії самого організму, зовнішній вплив дає лише поштовх, “інформацію” для розвитку реакції організму.
З метою захисту здоров’я населення України від впливу електромагнітних випромінювань наказом Міністерства охорони здоров’я України №239 від 01.08.1996 року були розроблені та затверджені “Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань” (далі – Санітарні норми). Слід зазначити, що в Радянському Союзі ще в 1978 році були затверджені “Санитарные нормы и правила размещения радио-, телевизионных и радиолокационных станций” – це був перший у світі документ, що регламентував рівні електромагнітних полів у житловій забудові, умови розміщення радіотехнічних засобів у населених пунктах і тим самим забезпечував захист здоров’я населення від шкідливого впливу електромагнітного випромінювання.
Зазначені Санітарні норми разом із методичними вказівками до них дозволяють суворо регламентувати умови розміщення та експлуатації базових станцій мобільного стільникового зв’язку і тим самим забезпечити належний захист здоров’я населення від впливу електромагнітних полів, що виникають у навколишньому середовищі.
Відповідно до Санітарних норм рівні електромагнітного поля, що створюються базовими станціями мобільного стільникового зв’язку на території, призначеній для забудови, у приміщеннях житлових і громадських будинків, лікувально-профілактичних, оздоровчих, дитячих дошкільних і шкільних закладів, у будинках інвалідів і людей похилого віку, в зонах відпочинку, на дитячих і спортивних майданчиках, тощо, не повинні перевищувати гранично допустимий рівень – 2,5 мк Вт/см2.
Слід зазначити, що вказаний рівень набагато жорсткіший, ніж норми, встановлені іншими країнами Європи та Америки. Для порівняння: гранично допустимі рівні електромагнітного випромінювання в Росії, Білорусії – 10 мкВт/см2, в окремих країнах Скандинавії– 100 мкВт/см2.
В Україні встановлення будь-якого радіотехнічного об’єкта, що випромінює в навколишнє середовище електромагнітну енергію, повинно погоджуватися з державною санітарно-епідеміологічною службою. Вивченням питань впливу електромагнітних випромінювань на здоров’я людини займається велика кількість державних і недержавних науково-дослідних установ, а також міжнародні організації, основні з яких – Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародний комітет із неіонізуючого випромінювання. Незважаючи на значну кількість проведених досліджень, на сьогодні відсутні достовірні дані, які б підтверджували, що малоінтенсивне електромагнітне випромінювання від базових станцій стільникового зв’язку, що розташовані та експлуатуються у відповідності до вимог санітарного законодавства, може завдавати шкоди здоров’ю людини. Разом із тим вчені визнають, що фактор самонавіювання в цьому випадку відіграє негативну роль, і емоційна людина дійсно може відчувати погіршення самопочуття, перебуваючи поблизу базових станцій. Проблема впливу електромагнітного випромінювання на здоров’я населення має здебільшого психологічний характер. Слід зазначити, що повідомлення в засобах масової інформації про виявлення випадків масового захворювання на рак населення, яке проживає поблизу місць встановлення базових станцій, викликали ряд протестів та сприяли зростанню соціальної напруги. Однак на сьогодні жодні офіційні джерела не підтверджують такої інформації. Протягом останніх 15 років ВООЗ проводяться дослідження щодо потенційного взаємозв’язку між роботою радіочастотних передавачів та виникненням раку. Однак у результаті цих досліджень не було отримано фактичних даних, які підтверджують, що виплив радіочастотних сигналів призводить до збільшення ризику захворювання на рак. В інформаційному бюлетені “Електромагнітні поля та охорона громадського здоров’я. Базові станції і бездротові технології” ВООЗ повідомляє, що враховуючи дуже низький рівень впливу та отримані на сьгоднішній день результати досліджень, можна вважати, що немає достатніх наукових даних, які б свідчили, що малоінтенсивне електромагнітне випромінювання від базових станцій мобільного стільникового зв’язку та бездротових мереж призводить до негативних наслідків для здоров’я людини.