Передусім необхідно обстежити зерносховища. Зернові склади мають бути сухими, водонепроникними. Для запобігання проникненню у сховище дощової води навколо нього влаштовують водостічні канави. Якщо сиріють стіни, побудовані з цегли або каменю, необхідно зробити гідроізоляцію складських приміщень.
Розбите віконне скло на складах замінюють цілим і з сонячного боку білять вапном або роблять над вікнами навіси для захищення насипу зерна від нагрівання сонячним промінням. Перевіряють цілісність покрівлі зерносховищ. У зерносховищах повинно бути якомога менше дерев’яних предметів, тріщин і щілин у стінах, опорних стовпах, підлозі, які є місцем схову і резервації комах та кліщів. У разі виявлення тріщин, щілин на підлозі та стінах зерносховищ проводять ремонтні роботи.
У чистому і знезараженому стані мають зберігатися зерноочисні і транспортні машини, інвентар. Мішки і брезенти зазвичай зберігають в окремих приміщеннях.
Необхідно провести концентрацію партій зерна.
З метою ліквідації осередків шкідників і запобігання проникненню їх у зерно майбутнього врожаю слід ретельно очистити підлогу, стіни, опорні стовпи, балки, кути, пази, щілини, підпілля, зерноочисні машини, транспортні засоби, тару, інвентар від сміття, пилу, зернового просипу. Зметені зразки аналізують на наявність шкідників і роблять висновки щодо необхідності дезінсекції.
Важливо своєчасно виявити зараженість шкідниками хлібних запасів, щоб вибрати якомога ефективніший спосіб її ліквідації. Об’єктами досліджень на зараженість є: зерно і продукти його переробки; приміщення сховищ, лабораторій; приміщення та обладнання потокових ліній для приймання, обробки і відвантаження зерна; зерносушарки; території підприємств; транспортні засоби, інвентар, мішки, брезент. Ретельно очищають прискладську територію від зернових просипів, сміття, бур’янів та інших решток. За наслідками таких обстежень проводять за потреби дезінсекцію (знищення комах і кліщів) і дератизацію (знищення гризунів). Також із профілактичною метою проводять знезараження (дезінсекцію) приміщень свіжогашеним вапном або розчинами, аерозолями, емульсіями і суспензіями для вологої дезінсекції та порошкоподібними препаратами.
Вологу дезінсекцію роблять за температури навколишнього повітря не нижче 12°С. Одночасно з дезінсекцією складів обробляють зовнішні стіни, а також прискладську територію на відстані не менше 5 м і в одні й ті самі терміни. Через три доби після проведення вологої дезінсекції об’єкти, що оброблялися, слід добре провітрити і просушити. При роботах, пов’язаних із застосуванням пестицидів, слід дотримуватися санітарних правил і заходів безпеки.
Слід дотримуватися істини – некваліфікований персонал може звести нанівець роботу навіть найбільш справного і новітнього обладнання. Тому в період підготовки матеріально-технічної бази потрібно думати не тільки про матеріальну підготовку бази підприємства, але і про людський фактор. У цей період необхідно проводити професійне навчання персоналу.
Підсумовуючи вищевикладене, слід наголосити, що дотримання чіткого плану та графіку виконання запланованих робіт із підготовки «матеріально-технічної бази» – гарантований успіх у підготовці підприємства до приймання зерна нового врожаю.
При виникненні будь-яких питань у сфері зберігання зерна та продуктів його переробки просимо звертатися до фахівців управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області.
С.Авраменко – державний фітосанітарний інспектор.