Сайт в режимі тестування та наповнення. Стара версія доступна за посиланням: old.shostka-rada.gov.ua

Картопляна міль – небезпечний шкідник

24/01/23

Картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell.) – небезпечний карантинний шкідник. Батьківщина картопляної молі – тропічні райони Америки, Перу та Чилі. Звідти вона разом із бульбами картоплі потрапила в усі куточки світу.

Картопляна міль в сховище потрапляє разом з бульбами – з грядок. Там гусенички шкідника харчуються на культурних і дикорослих рослинах сімейства пасльонових: картопля, баклажани, перець, тютюн, дурман і т. д. Картопляна міль може спричинити значні збитки виробникам картоплі, особливо в період її зберігання.

Протягом 2-3 тижнів шкідник може зіпсувати ціле сховище картоплі. У багатьох країнах його шкодочинність перевищує шкодочинність колорадського жука. В кінці вегетації пасльонових культур (жовтень-листопад) гусениці картопляної молі залишають листові міни, плоди пошкоджених рослин, бульби картоплі та йдуть у місця зимівлі.

Частина шкідника разом з урожаєм переноситься в овоче- та картоплесховища, де продовжує розмножуватися та шкодити. Щоб помітити картопляну міль на рослинах, потрібно бути дуже уважним: шкідник на всіх стадіях розвитку непримітний. Дрібний непоказний метелик активно літає з вечора до ранку. Яйця, які він відкладає близько жилок, черешків листків на стеблі, важко розглянути, тому що вони дуже малі – всього 0,4-0,8 мм.

Присутність гусені в бульбах можна визначити за ходів, які вони залишають, скупченню екскрементів. Гусень проникає у бульба через очі або тріщинки. Спочатку харчується під шкіркою, але поступово забирається все глибше. За високої чисельності шкідника в одній бульбі може розвиватися понад 10 личинок. Пошкоджені бульби погано зберігаються. Їх не завжди можна використовувати в їжу навіть після кардинальної обрізки!    

Тривалість розвитку одного покоління картопляної молі становить 20-60 днів (залежно від температури). У відкритому ґрунті можуть розвинутися 4-5 поколінь. У сховищах із нерегульованою температурою у шкідника немає діапаузи, його розвиток продовжуватиметься й може сформуватися ще 1-3 покоління. У польових умовах зимують, закінчивши харчування, гусені й лялечки, а в сховищах – усі стадії шкідника.

Заходи захисту від картопляної мілі передбачають запобігання завезенню й поширенню шкідника у нові райони, дотримання карантинних правил. Фумігація бульб картоплі перед висаджуванням. Знищення пасльонових бур’янів, підгортання кущів, що не допускає оголення бульб, збирання врожаю до засихання бадилля та негайне вивезення з поля, знищення рослинних решток і глибока оранка ґрунту; за можливості — відмова від літнього садіння картоплі. У разі виявлення льоту метеликів та ушкодження рослин — обприскування інсектицидами. Особливу увагу  з заходів захисту слід звертати на карантинні-які передбачають заборонення вивезення та ввезення бульби картоплі, плодів томатів та інших пасльонових культур з районів, заселених шкідниками. Систематично проводити обстеження посівів пасльонових культур та бур’янів-резерваторів шкідника в період вегетації, а також бульб та плодів у сховищах.

Олександр Якуня, державний фітосанітарний інспектор.