Підживлення саду навесні
Щоб ваш сад мав гарний зовнішній вигляд і приносив добрі врожаї необхідно провести підживлення дерев навесні. Своєчасна підгодівля садових рослин зміцнює їх імунітет, що допомагає їм протистояти захворюванням, впливає на смакові якості врожаю, рясність цвітіння, кількість плодів.
Необхідно запам’ятати, що в перший рік висадки молодого саду вносити добрива не потрібно. Всі види добрив для дерев вносять в пристовбурні кола рослин з другого року життя.
Під рослини вносять мінеральні речовини й органіку. Навесні найбільш затребуваними елементами підживлення вважається азот, який стимулює зростання зеленої маси та калій, що забезпечує розвиток кореневої системи.
Самий ранній період внесення добрив після зими — березень. Якщо сніг все ще лежить, добрива вносять прямо в нього. Це зручно в усіх відношеннях: ходити по снігу простіше, а під час танення снігу добриво розчиниться і рівномірно вбереться в ґрунт. Якщо земля вже відтала, тоді від стовбура відступають 0,5 м і роблять коло. Друге коло – там, де закінчується крона. Між цими двома колами знаходяться корені, які вбирають добрива. У цьому місці можна зробити канавку, куди вносити добриво.
Система спільного використання мінеральних і органічних добрив добре підходить для весняного підживлення. Пам’ятайте, що рослини краще недогодувати, ніж перегодувати. Особливо це стосується азотних добрив, переборщивши з якими можна нанести шкоду рослині і майбутнім плодам. Правильно підібравши добрива, ви збагатите рослини потрібними для харчування речовинами, завдяки яким почнеться активне зростання.
Сьогодні в спеціалізованих магазинах продаються добрива для кореневих і позакореневих підживлень певних культур. До препаратів додається детальна інструкція із застосування, завдяки чому навіть садівники-початківці не повинні помилитися у виборі потрібних елементів і їх дозуванні.
Т.Лебедева, державний фітосанітарний інспектор.
Хризантеми хворіють аскохітозом
Аскохітоз вважається найбільш серйозним захворюванням хризантем. Особливо великої шкоди завдає хризантемам, які вирощуються в теплицях.
Ознаки захворювання. Збудник уражає всі частини рослини у всіх фазах її розвитку, включаючи коріння, а особливо квіти і черешки. При ураженні живців інфекція поширюється від верхньої бруньки вниз на всю рослину. На листках і черешках з’являються сірі, сірувато-коричневі або чорнуваті неправильної форми плями, які швидко збільшуються. Листя рослин гниє або висихає. Корені набувають темно-коричневого забарвлення, стають ламкими і швидко гниють. Верхівки пагонів руйнуються. Уражене суцвіття стає світло-коричневим, обвисає і гниє.
Способи поширення. Збудник аскохітозу поширюється з інфікованими живцями, зрізаними квітами, рослинними рештками, а також частками
ґрунту на коренях рослин. Інфікування відбувається через місця механічних пошкоджень (зрізи тощо). Збудник потрапляє на здорові рослини за допомогою вітру, комах, інструментів, людини (під час поливу, зрізування квітів чи обробітку ґрунту).
Профілактика. Ефективними засобами боротьби з аскохітозом хризантем є його профілактика, регулярні сівозміни, використання стійких сортів, фунгіцидів, фумігації насіння, глибоке перекопування, знезараження й оздоровлення ґрунту, дезінфекція теплиць та регулювання вологості повітря, провітрювання. Правильна утилізація та вивезення рослинних решток після завершення вирощування рослин. Рекомендується уникати загущення посадки, надлишкового азотного харчування і зволоження рослин. З хімічних засобів боротьби з аскохітозом застосовуються препарати: Топаз, Фундазол. При зміні культур проводять дезінфекцію ґрунту: Топсін-М (0,1-0,2%).
А. Тимошенко, державний фітосанітарний інспектор.