Американський білий метелик (HyphantriacuneaDrury) – багатоїдний карантинний шкідник. Пошкоджує понад 300 видів різних трав’янистих, кущових та деревних культур. Найулюбленішими культурами є шовковиця, клен американський, бузина, волоський горіх, хміль, вишня, слива, яблуня, айва та інші плодові культури. Батьківщиною американського білого метелика є Північна Америка. В Європу, а саме в Угорщину, американський білий метелик (АБМ) був завезений з вантажем із Північної Америки у 1940 році. В Україні його вперше виявлено у 1952 році в Закарпатській області. А з 1966-го відбулося поступове розповсюдження його в інші регіони країни. В Україні живлення гусениць АБМ відмічено більш як на 250 видах плодових і декоративних порід, і тому характеризує його як винятково агресивного і небезпечного шкідника, здатного завдати великої шкоди насадженням.
Американський білий метелик – білосніжний, із шовковистим відливом. Іноді зустрічається з темними або жовто-коричневими цяточками на крилах. Голова, груди, ноги і черевце вкриті білими волосинками. Вусики чорні з білим запиленням: у самців перисті дворядно-гребінчасті, у самиць – дворядно-пильчасті нитчасті. Розмах крил метелика 25–36 мм (іноді 40–50 мм), довжина тіла 9–15 мм. Живе 8–10 діб. Метелик розвивається у двох генераціях. Літ метеликів другого покоління починається у другій половині липня. Метелики цього покоління відкладають до 2500 яєць. Зимує у стадії лялечки на штамбах дерев, у тріщинах кори, опалому листі, ґрунті, упаковці, ящиках. Відроджені гусениці скелетують листок, пізніше з’їдають його цілком, залишаючи тільки грубі жилки. Активні вночі й на світанку, вдень сидять на нижньому боці листка. Зі зниженням температури до 5–6°C живлення припиняється. Без живлення гусениці можуть існувати до 15 діб. Гусениці, що відродилися, починають шкрябати епідерміс листя. Підростаючи, розповзаються по всьому дереву, а за відсутності корму мігрують на інші дерева. Життя гусениць триває 35–45 діб. За цей час вони линяють 6–7 разів і встигають завдати непоправної шкоди рослинам. Метелики відроджуються із перезимованих лялечок наприкінці квітня-на початку травня, а літнього покоління – наприкінці липня-на початку серпня. Відкладають яйця з нижнього боку листка, прикріплюючи їх секретом. За оптимальних умов (вологість повітря 70–80% та температур повітря плюс 22–25оС) кожна самка здатна відкласти протягом 1–2 днів від 200 до 2000 яєць. Гусениці повністю об’їдають листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною, що призводить до порушення обмінних процесів у рослинах та їхнього послаблення. Знижується урожайність і захисна, декоративна, естетична функції насаджень. У плодових дерев урожайність зменшується до 20%, а при 75% ураження урожай практично відсутній. Гусінь метелика є харчовим конкурентом тутового шовкопряда. Типовим місцем живленням АБМ є насадження у населених пунктах, присадибних ділянках, парках, садах, уздовж доріг.
На територіях всіх карантинних зон здійснюються фітосанітарні заходи спрямовані на виявлення, локалізацію і ліквідацію американського білого метелика.
Застосовують організаційні, агротехнічні та хімічні методи. До організаційних віднесені зміна шляху руху транспорту, контроль за перевезенням вантажів, агротехнічних методів – збір та знищення гусені та кладок яєць. Гілки з гніздами обрізають і спалюють. На уражених деревах видаляють мертву кору, стовбури обмазують вапном. На присадибних ділянках застосовують ловильні пояси із картону чи гофрованого паперу, який перед заляльковуванням гусені знімають і спалюють. Винищувальні методи: 2–3-кратна обробка гусені 1–2-х поколінь інсектицидами з інтервалом 7–10 днів препаратами Карате, 5% к. е. (0,2–0,4 л/га); Дімілін, 25% с. п. (0,1–0,2 кг/га); Фосбецид, 50% к. е. (0,5–1,5 л/га) тощо. Витрати робочого розчину – 2–10 л на 1 дерево, залежно від розміру крони. Біологічна боротьба: використовують підвиди Bacillus thuringiensis та препарати на основі грибів Beauveria bassiana і B. globulifera, яйцевого паразита трихограма (Trihogramma dendrolimi) і нематоди.
Для вдалого знищення цього небезпечного шкідника пересічні громадяни не повинні стояти осторонь, проявляючи байдужість до стану навколишніх насаджень, а бути свідомими щодо важливості проведення захисних заходів і намагатись самостійно боротись із його розповсюдженням. Так, слід регулярно обстежувати дерева у присадибному саду, ретельно оглядаючи крону дерева, особливо в 1-й декаді червня та в 2-й декаді серпня, коли з’являються перші павутинні гнізда гусениць I і II поколінь, а
також важливим є своєчасне інформування органів Держпродспоживслужби про виявлені гнізда шкідника.
Т.Лебедева державний фітосанітарний інспектор.