В п.1 ст.172 ПКУ зазначено, що податок на дохід від продажу (обміну ) нерухомості, а саме: житлового будинку, квартири/частини, кімнати, садового будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташований, а також побутові споруди, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України) фізичними та юридичними особами — резидентами України не сплачується за таких умов:

1. Зазначене нерухоме майно належить власнику більше 3- х років. Дана умо­ва не поширюєть­ся на майно, отримане у спад­щину.

2. Продаж вищезазначеного майна здійснюється перший раз в році.

Якщо нерухомість отримав у спадок нерезидент, то він також не сплачує податок на нерухомість від одноразового продажу на рік. ( ст.172.10 НК ).

Якщо умови не виконуються, тобто якщо продається нерухомість резидентом України не перший раз в році, або продається нерухомість, якою володіють менше 3-х років, або продається інша нерухомість, не зазначена у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, то сплачується податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % ( п.2 ст. 167 ПКУ).

При продажу (обміні ) нерухомості нерезидентів податок на дохід від продажу (обміну ) сплачується в такому ж порядку, як і резидентами, але за ставкою 15 % від доходу, а також 17 % від суми доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року. ( п.9 ст. 172 ПК України).

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається з ціни, вказаної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості нерухомості (ст.172 п.3 ПКУ).

Крім того, продаж (обмін) нерухомого майна оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%.

Разом з тим, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізособою-резидентом від операцій з продажу нерухомого майна відповідно до п. 172.1 ст. 172 НК.

Норма встановлює, що не обкладається дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад 3 роки.