Рак картоплі (Synchytrium endobioticum (Schilbersky)Persival) є одним з небезпечних карантинних захворювань картоплі, який згідно переліку шкідливих організмів, затвердженим наказом Міністерством аграрної політики України, відноситься до списку А-2(карантинні організми,обмежено поширені в Україні). Його збудник – гриб Synchytrium endobioticum P. Він потрапляє у клітину бульби та швидко розмножується. В результаті з’являється тверда та суха маса, розмір якої може бути більшим за бульбу.
Недобір урожаю при наявності раку картоплі може досягати 40-60%. Рак картоплі викликає появу на бульбах горбистих наростів або пухлин, що нагадують губку або молоду цвітну капусту. Утворення ракових наростів розпочинається найчастіше з вічок бульб. Нарости можуть бути різної величини – від дрібної горошини до розміру, що перевищує бульбу. Нарости, що утворюються під землею, білого кольору, на надземних частинах рослин – зелені. До кінця вегетації картоплі нарости темніють і загнивають. Іноді раком вражаються столони. Тоді бульби можуть зовсім не утворитись. Корені рослин ніколи не уражуються. Але найбільш небезпечне те, що, крім зниження врожайності, інфекція накопичується в самому ґрунті. Збудник хвороби стійкий до несприятливих умов довкілля. Спори грибка не гинуть, навіть проходячи шлунково-кишковий тракт тварин, і тривалий час зберігаються в навозі. Сприятливими умовами для розвитку гриба є холодне літо з середньою температурою 18°C або нижче і річною кількістю опадів не менше ніж 700 мм. Хвороба не розвивається в районах, де температура ґрунту на глибині 10 см досягає 24–25°С, а якщо температура буде вище 30°С, спорангії повністю втрачають свою життєздатність.
Найчастіше рак картоплі поширюється із зараженими насіннєвими бульбами або з зараженим ґрунтом, який прилип до бульб чи сільськогосподарської техніки. Зооспорангії не перетравлюються в шлунку тварин і можуть поширюватися з гноєм.
Природне ж поширення хвороби досить повільне. Доведені факти потрапляння збудника на чисті поля з паводковими водами, а в межах вогнища за допомогою вологи спори гриба можуть поширюватися на відстань не більше ніж 1 м. Вітром спори можуть розноситись, якщо гнилі бульби висихають на полі. Також є дані про поширення збудника дощовими черв’яками, однак також лише на короткі відстані.
За міжнародної торгівлі збудник переноситься на інфікованих бульбах картоплі або в ґрунті, самостійно або з рослинами, з місцевості, в якій рак картоплі реєстрували раніше. У практиці вітчизняних фітосанітарів зафіксовані випадки, коли зооспорангії раку картоплі було виявлено на культурі, яка жодним чином не могла стати рослиною-господарем хвороби – полуниці.
Встановити наявність збудника раку картоплі можливо шляхом аналізу зразків ґрунту і рослин картоплі, які мають характерні ознаки. Хоча на уражених бульбах стійких до раку сортів картоплі симптомів хвороби може не бути, або вони будуть дуже незначними, тому точно встановити наявність спор раку картоплі можливо лише в фітосанітарній лабораторії.
Найкращий запобіжник від раку картоплі – обирати стійкі до нього сорти. Якщо ж наріст є на коренеплоді – його треба просто зрізати. На якість здорової м’якоті картоплі хвороба не впливає. Якщо хворобу не впильнувати – вона може легко знищити весь урожай. Окрім того, заражену картоплю краще спалювати, щоб гриб не проник в землю та не продовжив зараження рослин.
Аби запобігти зараженню, слід купувати насіннєву бульбу лише в офіційних виробників, посіви яких регулярно перевіряють та активно цікавитись у постачальників походженням картоплі, щоб виключити можливість завезення її з заражених зон. Огляд поширення карантинних організмів (у т.ч раку картоплі) із вказанням районів, де є карантинні обмеження, щорічно оновлюється і розміщується на офіційному сайті Держпродспоживслужби. Сергій Авраменко, державний фітосанітарний інспектор