Небезпечні шкідники лісу- жуки роду Monochamus

14/02/23

Торгівельні відносини України з багатьма країнами світу, у тому числі з недостатньо вивченими щодо карантинного і фітосанітарного стану, істотно збільшує ризик завезення з деревиною та лісоматеріалами нових, невідомих в Україні шкідників лісу. Одним із найважливіших завдань карантину рослин є своєчасне виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів, у тому числі і шкідливих організмів лісу. Для своєчасного запровадження системи заходів з попередження їх розповсюдження працівники Держпродспоживслужби в Сумській області постійно обстежують лісові насадження та оглядають лісоматеріали та пиломатеріали, що ввозяться, вивозяться та переміщуються у межах країни. При обстеженні лісонасаджень та огляді лісопродукції завдання державних фітосанітарних інспекторів полягає в тому, щоб вчасно виявити і визначити карантинний організм, розробити заходи з недопущення його подальшого розповсюдження, встановити межі, організувати заходи з локалізації та ліквідації виявленого вогнища. 

Особливо небезпечними шкідниками лісу є жуки роду Monochamus. Станом на сьогодні дев’ять видів карантинних шкідників віднесено до списку А-1: Карантинні організми, відсутні на території України та належать до вусачів роду Monochamus: Monochamus alternatus Hope – Вусач мінливий, Monochamus carolinensis Oliv. – Вусач каролінський, Monochamus marmorator Kirb. – Вусач мармуровий, Monochamus mutator Le Cont. – Вусач змінний, Monochamus nitens Bat. – Вусач сяючий, Monochamus notatus Drury. – Вусач помічений, Monochamus obtusus Cas. – Вусач тупий, Monochamus scutellatus Say. – Вусач щитовий, Monochamus titillator Fabr. – Вусач дрібний. 

Вусачі походять переважно з Японії, Китаю, Південної Кореї, Росії, Північної Америки-Канади, США. Характерні особливості роду: лоб поперечний або квадратний, антенні виступи дуже високі, зближені, тонкі, кожний у глибокій виямці. Відросток стерніта грудей вузький, плечі виступають, верхівки слабко зрізані. Ноги тонкі і довгі, особливо у самців, передня гомілка зігнута, лапки вкриті волосинками. Тіло личинки видовжене, м’яке з 10 черевними сегментами.Дорослі жуки завдовжки від 15 до 40 мм, у самців вусики довші за тіло в 1,5-2 рази. Життєвий цикл вусачів може тривати протягом одного двох років. Літ імаго починається в середині квітня і триває до травня-червня. Вихід жуків відбувається ввечері і вночі. Жуки можуть самостійно поширюватися на відстань до 3,3 км., але здебільшого вони мігрують лише на сотню метрів. Для статевого дозрівання жуків потрібно додаткове живлення протягом 10 днів, вони живляться молодими пагонами та корою. 

Личинки шкідника розвиваються в колодах дерев хвойних порід, які тривалий час знаходяться в лісі, завдаючи значних економічних втрат, прокладаючи ходи в деревині, внаслідок чого вона втрачає свою економічну цінність. Але основна шкодочинність вусачів – здатність переносити соснову стовбурову нематоду. Один жук може бути носієм до 300000 нематод. Самки жука в період відкладання яєць переносять личинок нематод  четвертої  стадії розвитку із заражених дерев на здорові. Через «зарубки» в корі, спричинені самками, нематоди проникають в деревину. Присутність на поверхні кори конічних «зарубок», зроблених самками роду Monochamus для відкладання яєць, вказує на заселення дерев вусачами. Під корою знаходяться молоді личинки та ходи, зроблені ними. Також на присутність шкідників вказують вихідні отвори та купки тирси біля стовбурів дерев.  В стовбурі нематоди живляться гіфами грибів (Citratocystis spp.), які також переносяться вусачами. В результаті пошкоджень іноді гине весь ліс на великих площах.

Фітосанітарні заходи насамперед передбачають заборонену завезення всіх форм деревини хвойних порід із країн поширення соснової стовбурової нематоди. При необхідності вона повинна бути вільна від льотних отворів вусачів та висушена при високій температурі. Однак з нематодами та вусачами необхідно боротися не лише при завезенні деревини. Існує система заходів догляду за лісом з видаленням загиблих та вражених дерев, щоб запобігти їхньому перетворенню у джерело зараження, та боротьба з жуками-переносниками шляхом обробок інсектицидами. Для тирси рекомендується прогрівання гарячим паром або фумігація. Встановлено, що для знищення шкідника і його переносників ефективним є лише прогрівання при високій температурі з нагріванням всіх дерев’яних предметів до 60ºС. Пакувальний матеріал повинен бути висушеним або знезараженим і відповідати всім вимогам стандарту №15 (ISPM №15).

                       Олександр Якуня, державний фітосанітарний інспектор.