Пам’яті Ю.П. Тугарова

В 1984 ро­ці  Ю.П.Ту­га­ров при­з­на­че­ний ди­ре­к­то­ром за­во­ду ім.50-річ­чя  Ве­ли­кої Жо­в­т­не­вої Со­ці­а­лі­с­ти­ч­ної ре­во­лю­ції. Йо­го ді­я­ль­ність на по­с­ту ке­рі­в­ни­ка бу­ла по­з­на­че­на по­с­тій­ним по­шу­ком но­во­го і пе­ре­до­во­го в пи­тан­нях управ­лін­ня го­с­по­дар­сь­кою ді­я­ль­ні­с­тю пі­д­п­ри­єм­с­т­ва, удо­ско­на­лен­ня ви­ро­б­ни­чих про­це­сів, впро­ва­джен­ня но­вих те­х­но­ло­гій. Ра­зом з ро­з­ви­т­ком ви­ро­б­ни­ц­т­ва в цей пе­рі­од стрі­м­ко ве­лось бу­ді­в­ни­ц­т­во мі­к­ро­ра­йо­ну іме­ні Куй­би­ше­ва, ви­рі­шу­ва­лись пи­тан­ня  йо­го со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­но­го ро­з­ви­т­ку та за­без­пе­чен­ня по­бу­то­вих умов пра­ців­ни­ків за­во­ду. Юрій Па­в­ло­вич на­ле­жав до тих ке­рі­в­ни­ків, яким до­ве­ло­ся ви­три­ма­ти на сво­їх пле­чах ва­ж­кий пе­рі­од ри­н­ко­вих пе­ре­т­во­рень. Ви­мо­г­ли­вий до се­бе та пі­д­ле­г­лих, він ко­ри­с­ту­ва­в­ся за­слу­же­ним ав­то­ри­те­том в тру­до­во­му ко­ле­к­ти­ві  за­во­ду та гро­мад­сь­ко­с­ті мі­с­та, вів ве­ли­ку гро­мад­сь­ку ро­бо­ту як де­пу­тат об­ла­с­ної та мі­сь­кої ра­ди. За­слу­ги Юрія Па­в­ло­ви­ча по пра­ву від­зна­че­ні ви­со­ки­ми дер­жа­в­ни­ми на­го­ро­да­ми – се­ред яких ор­де­ни «Знак по­ша­ни та «Дру­ж­би на­ро­дів».

Ад­мі­ні­с­т­ра­ція, проф­спі­л­ко­вий ко­мі­тет, тру­до­вий ко­ле­к­тив, ве­те­ран­сь­ка ор­га­ні­за­ція КП «ШКЗ «Ім­пульс» та гро­мад­сь­кість мі­с­та  гли­бо­ко су­му­ють з при­во­ду тя­ж­кої втра­ти  та ви­сло­в­лю­ють щи­рі спів­чут­тя рі­д­ним та бли­зь­ким по­кій­но­го.

М.П.Но­га, Г.І.Го­р­ді­є­н­ко,Є.Д.Че­р­нов, А.Р.Са­ф­ро­нов, М.Ф.Бу­дик, М.І.Цьо­м­ка, В.Ф.Кай­на­ра, Л.Ф.Ва­си­ль­цов, М.В. Не­би­ли­ця, В.О.Єки­ме­н­ко, В.І.Че­с­но­ко­ва, Н.П.Але­к­са­н­д­ро­ва, В.С. Фе­до­ре­н­ко та ін­ші.